І. П. Котляревський. П’єса «Наталка Полтавка».

Тема.  І.  П.  Котляревський.  П’єса  «Наталка  Полтавка».  Торжество  народної  етики.  Наталка  як уособлення  кращих рис української  жінки.

Мета:  допомогти учням глибше усвідомити причини конфлікту  між  героями  твору, художнє  втілення,  розв’язання  його  автором  відповідно  до  норм  народної  моралі й етики;  розвивати  навички  аналізу  драматичного  твору  та  цілісного  його сприйняття;  виховувати почуття  гідності,  цінності  особистого  щастя,  гуманізм  і  толерантність,  активну  життєву позицію.

обладнання:  портрет  письменника,  ілюстрації  до  твору,  книжкова  виставка,  аудіозаписи.

Теорія літератури:  мова  автора  і  мова  героїв,  драматичний  твір,  його види,  художній образ, художні засоби.

 

ХІД УРОКУ

I.  МОТИВАЦІЯ  НАВЧАЛЬНОЇ  ДІЯЛЬНОСТІ  ШКОЛЯРІВ

  Вступне слово вчителя.

Видатний  український  драматург  Іван  Карпенко­Карий  писав:  «Багато  води  утекло в море забуття; в протяг такого довгого часу тисячі драматичних п’єс  спочивають  вічним  сном,  забуті  навіки, а “Наталку” вивчили  напам’ять  мало  не  всі  слухачі… Здавалос би,  й  “Наталці”  пора  спочить,  а  вона  невгамовно  лунає  на  сцені дивно  милими піснями  і  буде лунать  довго,  довго…».  І справа тут,  мабуть,  не лише в пісні,  а в постаті героїні, яка,  попри  всі  звичаї  та  загрози,  рішуче  виступила  на  захистсвого  щастя.  І це тоді, коли навіть  коханий  відступився — «що ж,  не  судилося!»,  коли  рідна  мати  силує,  просячи та картаючи, коли владний пан  погрожує!  А  як  часто сучасні  дівчата, не маючи таких заборон і обмежень, відмовляються від щастя жити з  коханою  людиною  заради  багатства!  Ось  Наталка  та  інші  герої  п’єси  й  нагадують  їм  і  всім  людям,  що  за  своє  щастя  треба боротися,  що  добро  робити  ніколи  не  пізно,  як  і  визнати  свої помилки.  Отже,  розглянемо,  які  морально­етичні  й  естетичні  уроки  дає нам  знаменита полтавська дівчина.

 

II.  ОГОЛОШЕННЯ  ТЕМИ  Й  МЕТИ  УРОКУ

  «Хвилинка мудрості».

 

IІІ.  ФОРМУВАННЯ  ВМІНЬ  ТА  НАВИЧОК  ШКОЛЯРІВ

1.  Переказ змісту п’єси.

2.  робота в групах, виконання завдань пошуково-дослідницького характеру.

(Можна провести у формі інтерактивної вправи «Акваріум».)

I група. Учні характеризують головну героїню Наталку,  підтверджуючи  свої  судження  цитатами з твору.

II  група.  Учні  характеризують  возного  та  виборного,  відзначаючи їх негативні і  позитивні риси.

III група. Учні характеризують Терпилиху, висловлюють своє  ставлення до  її  вчинків.

IV  група.  Учні  характеризують  Петра  й  Миколу,  знаходять у їхніх характерах  спільне  та  відмінне.

V група. Учні досліджують роль пісень у драмі «Наталка Полтавка».

VI група. Учні досліджують мову дійових осіб, порівнюють її, робляти виписки.

VII  група.  Учні  визначають  тему,  ідею  й  художні  засоби п’єси.

 

3.  Презентація групами своєї роботи.

4.  коментарі вчителя.

I група. Підкреслити, що дівчина пишається тим, що вона — «чесного  роду»;  вміє  кохати,  але  притримується  думки,  що спокій  матері,  шанування  її  —  це  святе;  заради  цього  можна й  на  самопожертву  піти;  хоча  в  душі  сподівається:  до  цього не  дійде.  Побачивши  поряд  реальне  щастя,  Наталка  «бунтує» протии  несправедливості  щодо неї, її кохання й просто людської гідності.

II група.  Попри  всі  негативні  риси,  і  возний,  і  виборний  — справжні  українці. Перший не став одружуватися з багатою, але нелюбою  дівчиною;  вирішив  зробити  добро  (до  якого  все  життя  прагнув, та, на його думку,  нагоди  не  випадало),  відступився від. Наталки, не став заважати її щастю.  Виборний  теж  проти  брехні,  негативно  ставиться  до  хабарництва  чиновників.

III  група.  Терпилиха  —  стара  жінка,  яка  зазнала  в  житті  багато горя;  їй хотілося щастя своїй дочці (і собі біля неї), вона його  саме  так  уявляла.  І  хоч  мотиви  її  вчинків  хороші,  зрозумілі,  методи  ж  неприпустимі (хоча  в  той  час  було  звичайною  річчю  підбирати  пару,  одружувати  дітей  за  розсудом  і  бажанням батьків).

IV  група.  Петро  —  взірець  доброти  (навіть  надмірної),  християнського  смирення  та  всепрощення.  Микола  більш  рішучий,  спонукає до дії й Петра.

V група. У п’єсі 22 пісні. (Див. Додаток 1 до уроку № 24.)

VI  група.  Звернути  увагу  на  колоритну  мову  возного,  пересипану  «вченими»  словами  та  канцеляризмами,  повторюваною  примовкою  «теє­то  як  його»  та  ін.;  на  велику  кількість прислів’їв, приказок у мові героїв, особливо Наталки: «Знайся кінь  з  конем,  а  віл  з  волом»,  «Ніхто  не  віда,  як  хто  обіда», «Живемо  і  маємося,  як  горох  при  дорозі:  хто  не  схоче,  той  не  вскубне».  «Де не посій, там і вродиться»,  «Лучче синиця в жмені, як журавель у небі» та ін.

VII група. Відзначити, що ідея не «нав’язується», органічно  випливає з дій героїв,  з художнього полотна твору; художні засоби багаті, різноманітні, прикрашені гумором.

 

3.  Повідомлення  учня  про  сценічну  долю  п’єси  котляревського «Наталка Полтавка».

(Див. Додаток 2 до уроку)

 

ІV.  ЗАКРІПЛЕННЯ  ЗНАНЬ,  УМІНЬ  ТА  НАВИЧОК

  Колективна робота.

(Учні  складають  психологічний  портрет  українців  за  п’єсою Котляревського.  Використовується  інтерактивний  метод  «Мозковий штурм».)

 

 

V.  ПІДБИТТЯ  ПІДСУМКІВ  УРОКУ

  Інтерактивна вправа «Мікрофон».

Продовжте речення:

«Значення п’єси “Наталка Полтавка” в тому, що…»

«Мені сподобалося, запам’яталося…»

«Робота в групах для мене…»

 

VI.  ДОМАШНЄ  ЗАВДАННЯ

Підготуватися до контрольної роботи.

 

Додаток 1 до уроку № 24

Пісні з п’єси «Наталка Полтавка»

Назва пісні

Хто виконує

Що розкриває

1

«Віють вітри, віють буйні»

 

Наталка

Тугу за Петром

 

2

«От юних літ не знал я 

любові»

возний

Кохання до Наталки

 

3

«Видно шляхи полтавськії і славну 

Полтаву»

 

Наталка

 

Працелюбність, скром­

ність, самоповагу, чес­

ність

 

4

«Дід рудий, баба руда»

виборний

Веселу вдачу

5

«Ой під вишнею, під 

черешнею»

 

виборний

Погляд на нерівний  шлюб

 

6

«Всякому городу — нрав і права»

 

возний

Хабарництво, лукавство, 

насильство

 

7

«Де згода в сімействі»

Наталка, Терпилиха,

виборний

 

Погляд на сімейне щастя

 

8

«Ой доля людськая, доля 

єсть сліпая»

 

возний і ви­

борний

 

Ставлення людей до 

життя

 

9

«Ой мати, мати! Серце не 

вважає»

 

Наталка

Любов до Петра, рішучість 

у боротьбі за щастя

 

10

«Чи я тобі, дочко, не до­

бра желаю»

 

Терпилиха

Любов до дочки, пере­

живання за її майбутню 

долю

 

11

«Ей, Наталко,  не дрочися»

 

Терпилиха,

виборний та

Наталка

 

Вболівання Терпилихи 

за щастя дочки та повагу 

Наталки до матері, покірність

12

«Чого ж вода каламутна»

Наталка

Переживання, горе, тугу, сум

13

«Гомін, гомін по діброві»

Микола

Незалежність, безкорис­

ливість, повагу до мину­

лого України

14

«Сонце низенько, вечір 

близенько»

Петро

Щирість і вірність у ко­

ханні

15

«Вітер віє горою»

Микола

Любов до Петра

16

«У сусіда хата біла»

Петро

Нещасливу долю

17

«Та йшов козак з Дону, 

та з Дону додому»

Петро

Волелюбність, козацьку 

вдачу

18

«Підеш, Петре, до тієї, 

яку тепер любиш»

Наталка

і Петро

Глибину почуттів 

Наталки та Петра

19

«Ворскло річка невеличка»

Микола

Гордість за прадідів­козаків

20

«Ой я дівчина Полтавка»

Наталка

Доброту, сердечність

21

«Наминаймо веселиться»

всі разом

Доброту, сердечність

22

«Що за того Петруся»

Микола

Закликає бути щасливим

 

 

Додаток 2 до уроку

Сценічна доля п’єси Івана Котляревського

«Наталка Полтавка»

«Наталка Полтавка»  перший драматичний твір нової української літератури,  який,  за  влучним висловом  Івана Карпенка­ Карого, є «праматір’ю  українського  народного  театру».

П’єсу написав Іван Котляревський у 1819 р., і вона відразу ж була  поставлена  у  Полтаві  за  участю  відомого  актора  Михайла  Щепкіна.  Із  цього  часу  починається  сценічне  життя  «Наталки Полтавки»,  яка  стала  улюбленою  п’єсою  глядачів.  Сучасник І. Котляревського О. Терещенко відзначив,  що  вона  була  прийнята  з  гучним  схваленням  не тільки в Україні, а й у Росії.

Популярності  п’єси  сприяли  чудова  музика  Миколи  Лисенка  та  майстерна  гра  акторів. Першою в ролі Наталки виступила  артистка  Катерина  Нальотова.  Велике  враження  на  глядачів  справляв М. Щепкін,  який грав  роль  виборного.  Це спеціально  для  нього  Іван  Котляревський  написав  цю  роль.  1845  року  в Тифлісі  Макогоненка  грав  Іван  Драйсіг.  І  настільки  майстерно,  що  один  із  рецензентів  писав:  «Драйсіг  грав  виборного  так гарно,  так  натурально,  що  найкорінніші  полтавці  визнали  б його  за  свого  родича».  Та  найповніше  краса  п’єси  розкрилася  у  трупах  М. Кропивницького,  М. Старицького,  М. Садовського  і  П.  Саксаганського.  В  ролі  Наталки  тут  виступала  знаменита  М. Заньковецька. Потім — М. Садовська­Барілотті,  Є. Зарницька, О. Петрусенко.

Із  Полтави  п’єса  пішла  у  великий  світ.  Її  дивилися  в  Петербурзі  і  Москві,  Казані і Києві, Чернігові  і  Тифлісі.  У  1839  році  журнал  «Отечественные  записки»  відзначав:  «“Наталку  Полтавку”  грали  в  полтавському  театрі  не  раз,  не  десять,  не  сто  разів — і  театр  завжди  був  повний,  захоплення  було  запальне,  оплескам  не  було  кінця».

«Наталку»  грали  все  частіше  і  частіше,  дивилися  її  завжди  охоче,  і  зали  кожного  разу  були  переповнені.  Наприклад,   «...у  Єлисаветі  “Наталка”  виставлена  була  в  залі  дворянського собранія шість разів: три рази вдень і три рази увечері,  при  повнісіньких зборах».

1886  року  трупа  М. Кропивницького  три  місяці  грала  в  Петербурзі,  поставивши  «Наталку»  двадцять  разів.  І  кожного  разу  —  сила  людей,  і  кожного  разу     надзвичайний  успіх.  Заслужений  артист  України  Л. Сабінін,  який  протягом  60 років  артистичного  життя  часто  брав  участь  у  виставах  «Наталки  Полтавки»,  згадував:  «Мені  доводилось  виступати  на  Кавказі,  в  Сибіру,  на  Далекому  Сході  — і  всюди  успіх...  Пам’ятаю, як в Єнісейську вистава  обернулась у велике урочисте свято».

З  газетних  повідомлень  про  вистави  «Наталки  Полтавки» можна  довідатися  про  похід  полтавської  дівчини  по  малих  і  великих сценах Кубані і Казахстану,  Білорусії і Молдови, Литви і Грузії. Популярна «Наталка Полтавка» і в країнах Західної Європи, в  Америці.

І сьогодні п’єса чарує нас своєю красою, соковитою мовою персонажів,  чарівними  піснями,  незабутніми  героями,  досконалою грою акторів.